Ми звикли людей сприймати по формі, не задумуючись про їх внутрішній стан. Якщо ти пристойно одягнений: біла випрасувана сорочка, пристойний (краще дорогий) костюм, то ти вже особистість, яка перед Вами сприймаєш серйозно, позитивно. Про це навіть говорить народна мудрість: «Встречают по одежке…»
А якщо перед тобою «панк», чи «гот», чи у нього «дреди», то він уже не такий, нестандартний, бо протистоїть «білим комірцям», а, значить, зухвалий та скандальний.
Я теж так раніше думала, і думала б так і далі, але, слава Богу, що він навчає нас розуміти оточуючих нас людей. Моя донька змінила зачіску, замість світлих шовкових косенят з’явились довгі рижі «дреди». На деякий час стало ніяково, що скажуть люди: мама, сестра, брати та сестри в церкві. Але ти ж все-таки аналізуєш ситуацію, бо це твоя рідна дочка.
Згадую, що Бог перш за все дивиться на серце, а яке у моєї дитини серце, які у неї друзі, яку музику вона слухає, що читає, адже це важливо, це ж її світогляд. Закритись від своєї дитини тільки тому що вона змінила зачіску? Але батьківська любов не така, тому що вона від Бога, а Бог любить своїх дітей справжньою великою любов’ю, адже Бог це Любов!
Та і за цими дредами тонка ніжна душа, без лицемірства, підлабузництва, можливо ще присутнє щось дитяче, непристосоване до цього світу, його правил, ще у пошуку, але молодість зажди у пошуку і це цілком природньо.
Як часто ми відрікаємось від чогось нестандартного, незвичного для нас, ми іноді такі правильні такі категоричні, що забуваємо, що за цими нестандартним стоять люди, теж чиїсь діти з ніжними вразливими серцями, їх теж любить Господь , а не тільки правильних , кмітливих у костюмах.
Осудити завжди легше, і ти , наче виростаєш у своїх очах, але чи ростеш ти в очах Господніх? Не будь лицеміром, проповідуй Євангеліє усім, Бог чекає на вас, на вашу чуйність , милосердя, любов… Адже «любов довготерпить, милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!» (Коринтян 13:4), бо це істинна любов, яка ніколи не перестає.
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 7484 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Семь предсмертных слов нашего Спасителя - Лариса Зуйкова 1. «Иисус же говорил: Отче! прости им, ибо не знают, что делают….» Лук 23:34
2. «И сказал ему Иисус: истинно говорю тебе, ныне же будешь со Мною в раю»
Лук. 23:43.
3. «Иисус, увидев Матерь и ученика тут стоящего, которого любил, говорит Матери
Своей: Жено! се, сын Твой. Потом говорит ученику: се, Матерь твоя!»
Ин. 19:26-27.
4. «Элои! Элои! ламма савахфани?» Боже Мой! Боже Мой! для чего Ты Меня оставил?
Мар.15:34
5. «жажду» Ин. 19:26-28.
6. «совершилось!» Ин. 19:30
7. «Отче! в руки Твои предаю дух Мой» Лук. 23:46
