Я зайду у таємну кімнату,
Зачиню за собою всі двері
І замкну всі замки, а ключі
Просто викину в вихор вітру,
Щоб ніхто—ні душа, а ні тіло,
А ні ворог, підступний, лукавий—
Не змогли знов відкрити ці двері,
Бо до мене прийшов Коханий!!!
Я сама не зроблю а ні кроку.
Просто буду на Нього дивитись...
Як говорить Він, як Він ходить,
Як сміється і співчуває,
Як Він любить і як співає...
Я так хочу від Тебе навчитись!!!
Я сама ні на що не спроможна...
Я сама ніби гола травинка...
Ти — надія моя і сторожа!
Ти піклуєшся й любиш — це дивно!!!
Що віддати Тобі я можу,
Щоб до Тебе міцніш притулитись?!!
Просто серце Твоє відчувати,
Просто в очі Твої дивитись...
Пізнавати Тебе я прагну
Так, як Ти відкритись бажаєш
Через Слово і Духа Святого...
Ти мене повсякчас чекаєш...
Дивна зустріч в таємній кімнаті:
Спокій... Радість... Купання в любові...
...Розбиваю тюремні грати!!!
Мій Господь, я іду за Тобою,
Щоб у світі Тебе являти!!!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 6377 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 3,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Крик души : Новый мир, Новое Знание, Новая Религия - Новый Человек - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Не отвергай того, что не понимаешь, не отталкивай того, что не чувствуешь, но следуй тому во что веришь – лишь Своей Душе и Сердцу, ибо они от Бога, и приведут тебя - к нему…
…шел он дорогой Радости, и была та дорога – Своей…
…но пересекла ее дорога Скорби, и была та дорога – Чужой…
…и свернул он на Чужую дорогу, видя Горящий дом вдоль нее…
…и войдя в дом, - увидел Спящих в нем…
…и стал будить их, дабы Вывести их Оттуда…
…и Ненавидели Спящие его за то, что Не позволял Дремать им…
…ибо во Сне своем, Прельщены были - Великим будущим Чужим…
…а в Делах Своих, были – в Ничтожном настоящем своем…
…и будил он их Истово, дабы они Очнулись ото Сна…
…и вошли в Новое Будущее, Изменив Свое Настоящее…
…а настоящее их было – в Пепле и Золе дома того, на кой снизошли – Сон и Пламя…
…и не было у ТОГО настоящего, - Будущего, в доме Падшем том…
…ибо ВозДАСТся Каждому – по Делам его…
…и лишь только одному – по его Силам…
